Урок 44 Публіцистичний стиль
| [ · Скачати дистанційно () ] | 11.04.2013, 09:49 |
| Урок № 44 УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 10. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО СТИЛІ МОВЛЕННЯ. ПОНЯТТЯ ПРО ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ СТИЛЬ. Мета: повторити з семикласниками вивчений у попередніх класах матеріал про стилі мовлення; навчити розпізнавати тексти публіцистичного стилю, визначати його стильові ознаки; розвивати творчі вміння працювати з текстами різних стилів, знаходити їх стильові та мовні особливості; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати бажання збагачувати свої знання, використовуючи різноманітні джерела інформації. Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою і завданнями уроку ІІІ. Актуалізація опорних знань про стилі мовлення 1. Які ви знаєте стилі мовлення? 2. Який стиль найчастіше ви застосовуєте? Чому? 3. Поміркувати, як досягти вмінь і навичок невимушеного спілкування у будь-якому стилі мовлення. Колективна робота з текстами Прочитати тексти. Визначити стиль кожного. Аргументувати своє твердження. У яких джерелах може бути використаний кожний текст? Чому ви так уважаєте? Текст 1 До цього заповідного закутка ми й подорожували. Весною береги його були невпізнанними. Про озеро нагадувало тільки коло напівзатоплених верб, що пускали у прибулу воду густі й руді, схожі на бороди, корені. Улітку ж повінь угамувалася й озеро ставало тихим притулком рибальських човнів, білого латаття й риб’ячої мільги, що незліченними табунцями втікала до Дніпра по вузенькому обмілілому рівчаку. А над волохатими від висохлого коріння хащами верболозу, повними комариного дзижчання й пищання улоговинами й заплавними травами височів піщаний горбочок, де й стояла мазана глиною і вапном лісникова сторожка (А. Топачевський). Текст 2 Версій щодо того, чому першого квітня заведено розігрувати родичів, друзів і колег, — безліч. Та чи знаємо ми принаймні найцікавіші? Італійці вважають, що на їхній землі ще за часів Стародавнього Риму цього дня відзначалося свято на честь божества Сміху. Шанувальники екзотичної культури Індії стверджують: свято Жартів з давніх-давен припадало у цій країні на 31 березня, звідси й поширилася традиція по всьому світові. На думку французів, появу Дня сміху спричинив указ одного з їхніх монархів, згідно з яким підданих зобов’язували перенести святкування Нового року з 1 квітня на 1 січня. Тих же, хто чинив по-своєму, стало модно піднімати на кпини і величати «першоквітневими дурнями». А ось іще одне пояснення, яке виникло, вочевидь, у наших географічних широтах. Квітнева погода уславилася своїм непередбаченим норовом. Не знаєш, чого чекати, — повені чи морозу. Наші пращури сподівалися задобрити й розвеселити вередливу природу жартівливим словом одне до одного і вдалим розіграшем (О. Гордова). Текст 3 Слово «автобіографічний» — іншомовного походження. Грецькі корені цього слова перекладаються так: «autos» — «сам», «bios» — «життя», «grapho» — «пишу». В українській літературі, як і в інших літературах світу, є чудові автобіографічні твори: «Казка мойого життя» Богдана Лепкого, «Зачарована Десна» Олександра Довженка, «Третя Рота» Володимира Сосюри, «Волинь» Уласа Самчука, «Щедрий вечір» і «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха, «Через місточок», «Блакитна дитина», «На коні й під конем», «Прожити й розповісти» Анатолія Дімарова… Головний герой у таких книгах читачами ототожнюється з образом конкретного письменнника, який розповідає про все своє життя чи про певний його період, наприклад, лише про дитинство (Є. Пасічник). | |
|
| |
| Переглядів: 1327 | Завантажень: 377 | | |
| Всього коментарів: 0 | |