Опис досвіду роботи на тему «Розвиток творчої особистості через проектно-технологічну діяльність» - Портфоліо вчителя трудового навчання Семенюка П.А, (0) - Матеріали на конкурс Вчитель року-2014 труд. навч - Каталог статей - Сайт Переспівської ЗОШ I-III ст.
Головна » Статті » Матеріали на конкурс Вчитель року-2014 труд. навч » Портфоліо вчителя трудового навчання Семенюка П.А, (0)

Опис досвіду роботи на тему «Розвиток творчої особистості через проектно-технологічну діяльність»

Скачать
6 Опис власного досвіду Семенюк ПА.doc








Опис досвіду роботи на тему «Розвиток творчої особистості через проектно-технологічну діяльність»









Трудове навчання – це один з небагатьох предметів, який дає не тільки знання, а й вчить жити, організовувати побут, підприємницьку діяльність, відрізняти якісне від неякісного, орієнтуватися в інформації і вибирати з неї потрібне, корисне. Важливо, що це стосується не тільки матеріального середовища, а й духовного світу дитини.

Добре, що ми повернулися до проектних технологій у трудовому навчанні. Бо саме вони відіграють ключову роль у формуванні вмінь самостійно здобувати знання, планувати роботу, визначати та реалізовувати завдання у відповідній галузі і взагалі в житті.

Мета проектування – розробка й виготовлення навчального творчого проекту, що розглядається нами як самостійно розроблений і виготовлений виріб (послуга) від ідеї до її втілення, виконаний під контролем і консультуванням вчителя.

Проектно – технологічна діяльність спрямована на формування в учнів певної системи творчо - інтелектуальних та предметно – перетворюючих знань та вмінь; передбачає виконання учнями творчих проектів під керівництвом вчителя в процесі проектування, технології виготовлення цих об’єктів та їх захисту.

Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної практичної планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або вдосконалення існуючого виробу, формує уявлення про перспективу його застосування, розвиває морально – трудові якості, загально цінні мотиви вибору професії і працелюбність.

Що до структури і послідовності, то проектно-технологічна діяльність учня включає в себе організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний і заключний етап.

На кожному етапі учні здійснюють відповідну систему послідовних дій у виконанні проекту, а вчитель при цьому стає організатором. Його завдання –побудувати план роботи, запропонувати цікаві і посильні об’єкти проектування, допомогти кожному учневі у вирішенні тієї чи іншої проблеми в цілому і зокрема, у виборі раціональної дії оптимального варіанту технології виготовлення даного об’єкта.

Проектування як елемент проектно-технологічної діяльності має свої етапи та стадії його виконання.

Перший етап – організаційно-підготовчий. Під час цього етапу учні мають вибрати і поставити перед собою проблему, усвідомити та визначити значення майбутнього виробу як для учня самого, так і для суспільства в цілому. На даному етапі школярі формують та пропонують різноманітні варіанти і параметри конструкції, усвідомлюють та обговорюють оптимальний варіант запропонованої конструкції, її конкурентноспроможність.

Наступний – конструкторський етап, на якому юні винахідники складають ескіз, здійснюють добір матеріалів та інструментів, визначають найбільш доцільні технології виготовлення обраної конструкції, виконують економічні, екологічні та мінімаркетингові дослідження.

Учням найбільш подобається третій – технологічний етап творчого проекту, на якому вони виконують технологічні операції. Також на цьому етапі вони стежать за дотриманням культури праці, трудової дисципліни, здійснюють самоконтроль своєї діяльності.

Вінцем проектно-технологічної діяльності є заключний етап, де учні здійснюють коригування виконаного виробу порівняно із запланованим, випробовування проекту, оформлення, дають самооцінку, захищають його.

Про проектні технології дуже багато написано, і я думаю, що не потрібно «винаходити колесо». Тому в своїй практиці стараюся поряд із традиційними застосовувати якісь нестандартні форми роботи на різних етапах уроку чи творчого проекту, для того, щоб учням було цікавіше.

Можу навести приклад, як ми працюємо над творчим проектом «Слюсарна ножівка» при вивченні варіативного модуля «Технологія слюсарної обробки металів» для 7-9 класів. Перед вивченням ставлю завдання – знайти варіанти конструкцій слюсарної ножівки.

На першому уроці вивчення модуля я наштовхую учнів на проблемні запитання: «Чи можемо ми працювати всі одночасно слюсарними ножівками, коли виготовляємо вироби з металу?» І учні дають негативну відповідь. Тоді я продовжую: «А як можна вирішити цю проблему?» Поступають пропозиції купити, попросити в спонсорів, у директора. Але в дискусії підводжу учнів до висновку, що слюсарну ножівку ми можемо виготовити. Потім у формі бесіди ставимо вимоги до цього інструмента і записуємо їх в таблицю на плакаті. Проаналізувавши їх, учні прийшли до висновку, що вони володіють потрібними знаннями і вміннями і зможуть добитися позитивного результату. Коригую конструкції під можливості нашої майстерні й учнів. Залишаємо 4-5 варіантів. Їх зображення розміщую на дошці і нумерую. Це – вироби-аналоги. Попередньо підготовлюю таблицю, куди записую вимоги і номери зразків. У формі бесіди обговорюємо кожен виріб згідно даних вимог і позначаємо знаком + чи - . Яка конструкція нам найбільше підходить для виготовлення, приймаємо за основу і формуємо оптимальний варіант виробу, запозичивши потрібні форми, деталі, властивості з різних ножівок. Робимо це за допомогою таблиці.

На домашнє завдання задаю повторити типи ліній, ескіз, нанесення розмірів. (Учні вже вивчили їх в інших модулях)

На наступному уроці перевірку домашнього завдання проводжу за допомогою таблиць з креслення, де зображені ескізи деталей. Роблю це у формі гри «Хто більше?» Суть її полягає в тому, що який учень назве найбільш правильно типи ліній і їх призначення, а також виглядів на кресленні, той і буде переможцем. Такий метод дає можливість швидко активізувати знання учнів по графічній грамоті і перейти до виконання конструкторського етапу проекту.

Повторюємо правила виконання ескізу і викреслюємо його. Я креслю на дошці, а учні – в зошитах. Коригую їх роботу, вказуючи, як правильно розмістити зображення.

Після цього, викреслюючи ескіз кожної деталі, складаємо технологічні карти.

В них ми зазначаємо вибір матеріалу, інструменти та обладнання, які технологічні операції будемо застосовувати, з’єднання та оздоблення. При виборі заготовки наголошую, щоб матеріали були екологічно чисті. Технологічні карти найбільш складних деталей робимо в класі фронтально – я на дошці, а учні в зошитах. А як виготовляти прості деталі, вони описують самостійно вдома.
Після цього приступаємо до технологічного етапу. Він є найцікавішим для учнів, бо вони дуже люблять майструвати. В цій частині проекту час на теорію стараюся скорочувати до мінімальних норм. Для цього при активізації знань застосовую ущільнюючі методи, швидкоплинні ігри. Наприклад, такі як «Відповідай одним виразом».

Всі учні класу встають, і вчитель їм по черзі ставить запитання. Діти дають коротку відповідь одним словом або виразом. Хто відповів правильно, продовжує стояти, а хто помилився – сідає. Таким чином, переможець або група переможців – ті, хто залишився стояти. Їм ставлю оцінку або даю додаткові бали до оцінки за урок. Запитання повинні бути від простих до складних. Гру рекомендую проводити в класах з невеликою кількістю учнів. Вона не тільки виявляє знання учнів, а й вчить швидко орієнтуватися в новій ситуації.

При перевірці знань, умінь учнів застосовую поряд з традиційними формами нестандартні. При використанні тестового контролю знань записую запитання і відповіді на карточках з перфорацією. Учні традиційно розв’язують тести, відмічаючи правильну відповідь. А потім я даю їм стоп-тестер, і вони самі перевіряють правильність своїх відповідей, вставляючи картку в тестер і перевіряючи натисканням кнопки і світінням лампочки з написом «так» або «ні». В разі, якщо учень відповів неправильно, то він може знайти правильну відповідь таким самим способом. І коли я повідомляю кількість балів за один правильний розв'язок, то учень може себе оцінити.

За допомогою стоп-тестера мої учні готуються до олімпіади з трудового навчання, якщо там є тестові завдання. Це полегшує завдання вчителя, економить його час, оскільки підготовка до олімпіади вимагає додаткових занять, які не оплачуються.

Також, якщо при підготовці до державної підсумкової атестації з технологій є варіативні модулі, котрі не вивчалися, то можна застосувати вищезгаданий пристрій.
Поряд з цим я використовую фронтальну бесіду, а коли частина учнів працює з карточками, застосовую індивідуальну відповідь, і школярі, які не зайняті, слухають її і аналізують.

При вивченні нового матеріалу під час технологічного етапу я основну увагу звертаю на слюсарні операції, які будуть виконуватися, коли виготовляється виріб. Обов’язково демонструю ці прийоми роботи і пропоную учням встати і побачити їх виконання зблизька. Звертаю увагу на робочу стійку і хватку інструменту.
А під час закріплення вивченого матеріалу обов’язково вимагаю від учнів, щоб вони продемонстрували прийоми роботи слюсарними інструментами, проконтролювали якість виконаної операції. Теорію найчастіше закріплюємо у формі бесіди. Але питання ставлю у різних формах. Наприклад: що тут зайве? І називаю будову напилка і якусь частину іншого інструменту: носок, ребро, грань, п’ятка, хвостовик, кільце, ручка, клин. А учні повинні її виявити і назвати, з якого вона інструменту. (Клин з рубанка). Або: чого я не назвав? Полотно, обушок, щічки, зуби. А учні повинні добавити: рукоятка. Це будова ножівки.
На технологічному етапі проекту особливу увагу звертаю на техніку безпеки, адже це найбільш небезпечний етап, де учні працюють з інструментами і на механічних верстатах. Роблю це як у вступному так і в поточному інструктажі. Коли зауважую якісь порушення в декількох учнів, то практичну роботу припиняю і поточний інструктаж проводжу для всього класу.

На даному етапі проекту привчаю учнів до культури праці. Вимагаю, щоб інструменти, якими працюємо частіше, лежали ближче до нас, які беремо лівою рукою – лежали зліва, а правою – справа.

Якщо діти привчаться до такого порядку, то й в побуті ця звичка стане їм у пригоді.
Важливим у технологічному етапі є не тільки правильне і безпечне виконання слюсарних операцій, а й контроль якості. Тому я вимагаю, щоб учні перевіряли розміри, площинність, відповідність формі самостійно, а не тоді, коли на це вкаже вчитель.
Завершуємо цей етап складанням виробу.

Коли ми склали слюсарну ножівку, то виникла проблема. Пруток і трубка, що утворювати рамку, проверталися, що створювало незручності у закріпленні полотна та й під час пиляння. Я поставив учням проблемне запитання: «Як вийти з даної ситуації?», і добився відповіді, що кінець прутка можна спиляти напилком з двох сторін по вертикалі, а трубку в цьому місці сплюснути. Так ми виконали коригування виробу і працювати ножівкою стало значно краще.
Коли виготовлення виробу завершено, учні оформляють проект, аналізують свою роботу і дають самооцінку проекту.

Найбільш хвилюючим на заключному етапі є захист проекту. Саме на цьому уроці учні презентують результат своєї проектної діяльності, над яким вони працювали на попередніх уроках.

Зачитую школярам вірш Г. Гаврилюк:

Рішучість до нас на урок завітала,

Аж ось енергійність її наздогнала,

Завзяття з умінням до класу прийшли

Й любов до навчання з собою взяли.

Терпіння й активність не забарились,

І творчість, звичайно, до класу з’явилась,

Якщо ж вони стануть усі в один ряд,

То вийде відмінний у нас результат.

На дошці пишу великими літерами слово «результат».

Урок проводжу у формі гри.

Звертаюся до учнів: «Уявіть собі, що ваші ножівки потрапляють на полицю магазину, а ви стаєте продавцем-консультантом і повинні продати свій виріб.»

Кожен виріб, який потрапляє в магазин, проходить через руки контролера ВТК. Цю роль виконую я. Контролер перевіряє точність розмірів, надійність в експлуатації, зручність в користуванні, відповідність вимогам естетики. Він, отримуючи готові вироби, перевіряє кожен з них, робить відмітку у свідоцтві контролю. Контролер не тільки виявляє брак, але й вивчає його причини, називає шляхи усунення.

На урок запрошую свого колегу в ролі покупця. Учні повинні звернути його увагу на виріб, розрекламувавши його. А коли він не погоджується з ціною, то вони повинні обґрунтувати вартість ножівки. Учні розраховують матеріальні витрати, вартість електроенергії, оплату праці, розрахунок податку, амортизаційні підрахування, визначають прибуток і договірну ціну. Такий підхід має практичне значення для учнів, бо багато студентів, які навчаються, підпрацьовують продавцями-консультантами в супермаркетах. Також учні ознайомлюються з професією контролера ВТК.

Кожен учень за свій проект отримує оцінку. Під час оцінювання враховують обсяг та повноту розробки прийнятих етапів проектування, оригінальність матеріального втілення, оформлення, уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи, дотримання правил техніки безпеки та норм.

При організації творчого проекту «Слюсарна ножівка» я спирався на методичні рекомендації О. М. Коберника та В. К. Сидоренка, досвід викладача Бродівського педагогічного коледжу Лебідки Я. О.

Формування майбутнього творчого працівника, виховання дбайливого господаря в побуті я здійснював за допомогою проектних технологій, виконання творчого проекту.

Звичайно, що під час виконання проекту виникли проблеми і труднощі. Основна – це технічне забезпечення майстерні. Інструменти і обладнання старі, їх не вистачає. Тому практичну діяльність на технологічному етапі доводилося організовувати так, щоб учні починали виготовлення ножівки з різних деталей і не користувалися однаковими інструментами одночасно.

Проблемою є і те, що майстерня не обладнана комп’ютером, тому пошук виробів-аналогів в інформаційних джерелах учні виконували вдома, а друкувати текст проекту ходили в кабінет інформатики.

Окрім вищезгаданих методів вивчення трудового навчання я практикую в проектній технології «мозковий штурм». Особливо це стосується роботи в старших класах. Цей метод дає мені змогу об’єднати в процесі роботи різних учнів у групи і максимально використовувати їх творчі здібності.

Цікаво, що практика, яку використовують у «мозковому штурмі», була відома ще у стародавній Віфінії (сучасна Туреччина), де хвору людину виносили на роздоріжжя до людей, щоб усі бачили. Тоді будь-хто міг підійти і порадити, як лікувати. На сімейному зібранні розглядали те рішення, яке було, на їхню думку, найбільш вдале.

У Київській Русі така практика називалася «віче». Там все доросле населення висловлюванням згоди або супротиву приймало важливі рішення з питань війни і миру, земельних і фінансових питань.

Дана форма обговорення існувала і в козацькій раді на Запорізькій Січі. А винахідником методу «мозкового штурму» вважають Алекса Ф. Осборна, власника рекламної компанії, яка заохочувала співробітників у пошуку нових ідей для вирішення важливих виробничих проблем.

Я проводив «мозковий штурм» за правилами, які пропонує сучасна методика:

1.​ Проведення тестів для виявлення генераторів ідей та експертів.

2.​ Формування груп.

3.​ Формування змісту проблемного завдання.

4.​ Приймаються всі ідеї і не допускаються насмішки, критика.

5.​ Ідеї однієї особи підтримуються іншими . Розв’язок проблеми має бути
колективним.

6.​ Експертизу потрібно проводити уважно, не залишати без розгляду жодну з ідей.
Обґрунтувати, чому якусь ідею потрібно відкинути, а іншу взяти за основу.

7.​ Керує процесом головуючий, який забезпечує дотримання правил.

Але на даний момент я змінив форму застосування цього методу. Вивчаючи методи творчого і критичного мислення в проектній технології, в 11 класі я ставлю перед учнями завдання: «Запропонуйте, як отримати велику кількість води з роси». Учні висувають ідеї. Навколо тих учнів, які висунули ідею – генераторів, формую групу з експертів і технічних виконавців. Експерти аналізують ідеї.

Всі ідеї і навіть самі фантастичні розглядаються, переконливо обґрунтовуємо, чому певну ідею беремо за основу або навпаки відкидаємо.

Експертами обираємо учнів, які мають необхідний обсяг знань у галузі, з якою пов’язана вирішувана проблема і відповідний аналітичний склад мислення.

По даній проблемі ми зупинилися на 4 основних ідеях. Це:

1.​ Збирання води губкою, яка б рухалася по кругу і у потрібному місці витискалася в
резервуар.

2.​ Випаровування роси і конденсація здобутої пари. Така вода буде найчистіша.

3.​ Збивання роси з трави.

4.​ Коли косити траву роторною косаркою, створити жолоби, по яких вода б рухалася
до якоїсь ємності.

Коли кожна група добре обдумала свої ідеї, я пропоную зобразити наочно пристосування, де втілено ці пропозиції.

Для цього в кожну групу вибираємо технічних виконавців, учнів, які добре малюють, креслять, мають просторову уяву. Отже, робота в групах закінчується зображенням пристосування, яке придумали учні.

Універсальність методу «мозкового штурму» дозволяє розв’язувати будь-які завдання в кожній сфері діяльності людини.

Як відомо, урок – основна форма організації навчально-виховної роботи в школі. Найбільшу частину того, що знають і вміють учні , вони здобувають саме під час цього заняття. Тому кожне заняття намагаюся зробити завершеним , обираю такий обсяг роботи , щоб учні могли нею оволодіти . Але я не просто пояснюю чи вимагаю від учнів відтворити матеріал , а залишаю місце для роздуму, щоб учні самі прийшли до потрібного висновку. Намагаюся зробити кожен етап уроку цікавим.

Однією з форм перевірки знань , що викликає зацікавленість учнів , є застосування кросвордів. Їх можна використовувати як на конкретному уроці, так і для тематичного контролю. Кросворди за змістом не складні , але потребують часу для їх складання. Зате на уроці вони зберігають дорогоцінний час. І склавши такий кросворд один раз , його можна буде використовувати в наступні роки. А ще часто я практикую так , щоб ключове слово у виділених клітинках було б зв’язком між пройденим і тим матеріалом , що вивчається на даному уроці. Розв’язуючи кросворди, учні розвивають своє мислення. Ось приклад кросворду , який я застосовую в шостому класі при вивченні технології обпилювання металевих заготовок напилками.


н
о
н
і
у
с

с
т
а
л
ь

п
л
и
т
а

к
р
и
х
к
і
с
т
ь

з
у
б
и
л
о

м
о
л
о
т
о
к

н
о
ж
і
в
к
а







1. Складова частина штангенциркуля.

2. Види металу.

3. Пристосування, на якому рубають метал.

4. Одна з властивостей чавуну.

5. Інструмент для рубання металу.

6. Ударний інструмент при рубанні.

7. Інструмент для різання металу, складовою частиною якого є полотно.



Далі на цьому ж уроці показую учням вирубану і обпиляну деталь. Ставлю завдання порівняти їх. Поверхня котрої деталі оброблена чистіше? Яким способом цього можна досягти? Так учні крок за кроком приходять до висновку, для чого призначені напилки і обпилювання.

Пояснюючи новий матеріал, стараюсь тримати в полі зору кожного учня, вести його за ходом власної думки. Часто активізую учнів, використовуючи аналогію і міжпредметні зв’язки. Коли вивчаємо профілі напилків, запитую: « Які є геометричні фігури?» Учні відповідають: «Круг, квадрат, трикутник…» А тепер аналогічно до цих фігур назвіть профілі напилків. (Круглий, тригранний, квадратний…)

Розвиваючи мислення учнів, вчу їх узагальнювати, знаходити помилки. На цьому ж уроці при закріпленні матеріалу ставлю учням завдання узагальнити перечислене одним поняттям. Тригранний,півкруглий, плоский, квадратний. А учні повинні узагальнити, що це профілі напилків.

При вивченні рубання металу, демонструю учням різні інструменти: долото, пилку, свердло, ніж і зубило. Потім ставлю проблему: визначити, який спільний спосіб лежить в основі роботи цими інструментами. Так приходимо до висновку, що в основі роботи зубила лежить клин. Далі при вивченні будови цього інструменту задаю учням питання: « Чому ударна частина зубила звужується до верху?» А коли перевіряю, як діти засвоїли будову зубила, то використовую магнітну дошку. На ній є зображення інструмента і на магнітних карточках неправильно позначена його будова. Кажу, що то Незнайко так позначив частини зубила. Допоможіть йому зробити це правильно.

Матеріал для учнів стає цікавим, якщо він власними зусиллями помічає ті залежності, в яких відкривається незрозуміле.

У восьмому класі в кінці семестру проводжу урок - конкурс «Нумо, хлопці». Першим туром такого конкурсу є домашнє завдання: підготувати письмово розповідь про професію столяра. Свої роботи учні здають журі до заняття. В якості суддів можна запросити колег – вчителів трудового навчання, учнів.

Оскільки в ході технічної праці вивчаються елементи графічної грамоти, то другий тур роблю графічний. Ставлю завдання: прочитати креслення деталі.

Третій тур – конструкторський. Потрібно скласти з перемішаних деталей з фанери іграшкові меблі: крісло, стіл, диван.

Четвертий тур – теоретичний. Учні повинні дати відповіді на п’ять запитань:

1.Чим відрізняється долото і стамеска?

2.З яких деталей складається рейсмус?

3.Порівняти рубанок і шерхебель?

4.Який має бути зазор між підручником токарного верстата і заготовкою?

5.Як називається поверхня заготовки, від якої проводиться розмічання?

П’ятий тур. Хто більше пригадає приказок про працю?

Всі п’ять турів відбіркові. Переможця кожного конкурсу визначає журі. Таким чином п’ять учнів виходять у фінал.

Фінальний тур – практичний. Учасники повинні виготовити прикраси з дроту для дівчат до Нового року. Коли конкурсанти працюють, настає пауза. Щоб глядачі не нудьгували, пропоную її заповнити конкурсом вболівальників.

Переможець цього туру є переможцем конкурсу.

Повідомляю, що це його «зоряний час», і надаю право проголосити промову – поздоровлення з Новим роком.

Такий досвід мені показує, що коли учні працюють на уроці творчо, беруть участь у всіх його етапах, то запам’ятають і навчаться набагато більше, ніж тоді, коли слухають пасивно, тому що в них виникає інтерес і потреба до знань.

В.О.Сухомлинський казав: «Якщо учень не зробив хоча б маленького кроку на шляху до оволодіння знаннями – це пропащий для нього урок. Безрезультатна праця – чи не найсерйозніша небезпека, яка підстерігає і учня, і вчителя.»

Прагну, щоб уроки трудового навчання були для кожного учня хвилинами творчої праці, яка дає радість успіху.
Сообщить в Яндекс о проблемеОпис досвіду роботи на тему «Розвиток творчої особистості через проектно-технологічну діяльність»



Джерело: http://yadi.sk/d/k_h71gi3D4hQP
Категорія: Портфоліо вчителя трудового навчання Семенюка П.А, (0) | Додав: WD (21.11.2013) | Автор: Семенюк П.А.
Переглядів: 1297 | Теги: року, конкурс, Титулка, навчання, лист - представлення, Фото, вчитель, опис, зміст, трудове | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вітаю Вас, Гість!
Субота, 03.12.2016