І. ВИКЛАДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження — пошук закономірностей.

Явища світу навколо нас надзвичайно складні, тому що кожне з них залежить від дуже багатьох чинників. Уважно спостерігаючи природні явища, люди помітили в них деякі закономірності. Так, день завжди заступає ніч, а ніч — день. Після зими завжди настає весна, слідом за нею — літо, а потім — осінь.

Закономірно рухається Сонце, даруючи життя всьому живому: воно завжди сходить на сході, а заходить на заході. А вночі так само закономірно рухаються по небу Місяць, зорі й планети.

Зі спостережень виникають припущення, що для певної сукуп​ності явищ є закономірності. Такі припущення називають наукови​ми гіпотезами.

В 4-му столітті до нашої ери давньогрецький учений Арістотель на підставі своїх спостережень дійшов висновку, що закономірності природних явищ — це прояви законів природи.

2. Від спостережень —до дослідів.

Щоб перевірити гіпотезу, учені ставлять досліди (експерименти), з метою з'ясувати, як змінюється явище за зміни умов їхнього пе​ребігу. Для цього створюють спеціальні умови. Наприклад, в експе​риментах з вивчення руху Ґалілей намагався визначити вплив тертя на рух і припустив: що менше тертя між кулькою й поверхнею, то далі котиться кулька. Щоб підтвердити своє припущення, Ґалілей перейшов від спостережень до дослідів.

Дослід відрізняється від спостереження тим, що, проводячи дослід, учений створює спеціальні умови протікання явищ природи. Так, Ґалілей у своїх дослідах намагався максимально зменшити тертя між кулькою й поверхнею.

Досліди дійсно показали: що менше тертя між кулею й поверх​нею, то далі котиться кулькою. Ґалілей зробив із цього дуже важ​ливий висновок: якби на тіло не діяли інші тіла, воно рухалося б Із незмінною швидкістю вічної Так було відкрито перший закон механіки — закон інерції.